/Files/images/23школа.jpgКонцепція розвитку

Концепція розвитку Луцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 23 затверджена педагогічною радою та погоджена управлінням освіти Луцької міської ради.

Концепція ґрунтується на гуманістичній, особистісно орієнтованій парадигмі освіти. Термін реалізації концепції становить 5 років. Вона містить загальні положення, ідею, мету, стратегії, основні цілі та завдання, пріоритети, розкриває зміст та особливості організації навчально-виховного процесу.

Державна політика у сфері освіти в питаннях навчання та виховання підростаючого покоління визначає систему освіти, яка має забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального та фізичного розвитку учнів, тим самим виховуючи всебічно розвинену особистість, здатну реалізувати себе в повній мірі у дорослому житті, виховувати конкурентноспроможну особистість, може реалізувати себе на сучасному ринку праці. Концепція розвитку Луцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 23 керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про Державну національну програму «Освіта» («Україна ХХІ століття»), «Про загальну середню освіту», «Про Національну доктрину розвитку освіти», відповідними Указами Президента України, Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, «Концепцією профільного навчання в старшій школі», «Державною програмою «Вчитель», Державним стандартом базової і повної середньої освіти та Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів для початкової, основної та старшої школи.

Обґрунтування необхідності створення Концепції розвитку

Луцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 23

Освіта сьогодні покликана займатись особливим духовним творенням – готувати нову людину – громадянина України, якому притаманні такі риси, як національна самоповага і патріотизм, гуманність і добропорядність, компетентність і волелюбність, який високо цінує ідеали демократії, свободи, справедливості.

Аналіз організації освітнього процесу в закладі та усвідомлення проблем розвитку загальної середньої освіти в Україні на сучасному етапі викликали необхідність розробки Концепції розвитку Луцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 23 на період 2013-2018 років з метою реалізації мети закладу: створення умов для всебічного розвитку особистості, творчої самореалізації молоді, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід’ємну складову європейської та світової спільноти.

Щоб відповідати високим стандартам і вимогам нової епохи, сучасній людині необхідні знання в широкому спектрі галузей, вона повинна вміти засвоювати все нові й нові способи та види діяльності. Сучасна школа має створювати умови для саморозвитку, самоствердження, самореалізації особистості, коли випускник може проявити не лише інтелектуальну компетентність, але й компетентість соціальну.

Ідеї розвитку

Луцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 23 має статус закладу із навчанням українською мовою та визначає основні ідеї:

забезпечувати комплексну програму розвитку дітей у системі безперервної освіти, доступність навчання для всіх дітей мікрорайону;

будувати навчально-виховний процес на основі глибокого всебічного вивчення особистості школяра шляхом ефективної роботи психолого-соціальної служби в закладі, науково-обґрунтованого діагностування, аналізу динаміки розвитку кожної дитини, створення відповідних умов для задоволення її зростаючих потреб і активної участі в житті соціуму;

приділяти особливу увагу гармонійному розвитку, вихованню загальнолюдських цінностей, формуванню базової культури учнів, зміцненню здоров’я, наданню допомоги у саморозвитку кожного школяра.

зміцнювати зв’язки школи з дошкільними, позашкільними закладами як основою створення і розвитку єдиного педагогічного комплексу.

здійснювати багатопрофільність та різнорівневість навчання, розробляти і відбирати найбільш ефективні технології навчання.

Шляхи реалізації Концепції розвитку:

забезпечення ефективної діяльності загальноосвітнього закладу з метою створення оптимальних умов для організації навчально-виховної діяльності;

формування системи виявлення обдарованої молоді;

створення сприятливих умов для підтримки творчої праці вчителів, підвищення їх професійної майстерності, популяризації педагогічних здобутків;

упровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес;

проектування управлінської діяльності.

Мета освітньої діяльності закладу – формуваня творчої особистості випускника з глибоко усвідомленою громадянською позицією, високим почуттям національної і власної гідності, який є носієм національних і загальнолюдських цінностей; освіченої і працьовитої молоді, відповідальної за свої дії, і готової після закінчення навчання присвятити своє життя й працю на благо України.

Пріоритети (стратегічні цілі) розвитку школи:

- Підвищення якості освітніх послуг та забезпечення їх відповідності національним, європейським і міжнародним стандартам та вимогам.

- Забезпечення ефективної взаємодії та співпраці всіх учасників навчально-виховного процесу.

- Активізація діяльності школи у Всеукраїнському та міжнародному освітньому просторі.

- Оновлення навчально-виховного процесу на основі інноваційних освітніх технологій.

- Інформатизація та комп’ютеризація навчально-виховного процесу.

- Розвиток креативності учнів на основі особистісно ориєнтованого підходу.

- Упровадження технологій проектування управління.

Основні принципи діяльності школи:

Перший принцип – принцип єдності і диференційованості у змісті освіти, який містить у собі такі основні рівні:

рівень загальнолюдських цінностей, що відповідають освітнім стандартам і нормам світової культури;

рівень державний – ядро змісту освіти, єдине для всіх шкіл України;

рівень національно-соціальний, що враховує особливості, властиві національному і соціальному розвитку України;

рівень регіональний, що відповідає культурним, соціально-політичним, економічним особливостям західної України;

рівень місцевий, що містить особливості змісту освіти м.Луцька;

рівень загальношкільний, його спрямованість, профіль, спеціалізація, тип, традиції, що передбачає насичення освіти економічним змістом;

рівень індивідуальний, що враховує можливості і бажання учня і вчителя.

Другий принцип – принцип гуманізації змісту освіти.

Спираючись на прогресивні ідеї діалектики, уявлення про гуманістичну спрямованість діяльності людини, освіта доповнюється і розширюється філософією про сенс життя і призначення людини, про поняття духовності, про загальнолюдські цінності.

Третій принцип – принцип розвиваючого характеру навчання.

Він передбачає саморозвиток особистості і вимагає пріоритети в процесі навчання мотиваційних аспектів освіти.

Четвертий принцип - педагогічної підтримки, співробітництва та співтворчості між учителем і учнем. Ставлення до дитини як до суб’єкта власного саморозвитку, спрямованість на самоствердження його індивідуальності.

П’ятий принцип – індивідуалізації та диференціації навчання. Цей принцип реалізується у творчому розвитку кожного учня з урахуванням різниці в інтелектуальній, емоційно-вольовій та дієво-практичній сферах.

Цей принцип вимагає організації профільного навчання, застосування нових навчальних програм і підручників, навчання дитини за особливим планом тощо.

Шостий принцип – принцип оптимізації навчально-виховного процесу – передбачає досягнення кожним учнем найвищого рівня знань, умінь, навичок і розвитку творчих здібностей.

Сьомий принцип – це принцип відкритості і динамічності освіти, що передбачає її постійний розвиток і саморегуляцію.

Структура школи

Заклад має 1-11 класи для учнів віком від 6 до 17(18) років.

Загальноосвітня школа складається з трьох ступенів:

І ступінь – початкова школа – 4 роки.

ІІ ступінь – основна школа – 5 років.

ІІІ ступінь – старша школа – 2 роки.

Школа І ступеня – школа становлення, структурний підрозділ навчального закладу, є чотирирічною (1-4 класи). До неї вступають діти, яким до 1 вересня виповнилося не менш як 6 років і які за результатами медичного й психічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання, а також діти семирічного віку, які з об’єктивних причин не почали навчання в школі.

Школа І ступеня, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток.

Пріоритетами в початкових класах є виховні, загальнонавчальні і розвивальні функції. У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логікомовленнєвими, пізнавальними і контрольнооцінювальними уміннями і навичками, набуття особистого досвіду культури поведінки в соціальному і природному оточенні, співпраці в різних видах діяльності.

Освітніми результатами цього ступеня навчального закладу є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні уміння й навички, узагальнені знання про рідний край, реальний світ у його зв’язках і залежностях, національна самосвідомість та екологічна культура. У молодших школярів достатньо розвинені мислення, уява, пам’ять, сенсорні уміння, здатність до творчого самовираження, особистісно цілісного ставлення до праці, мистецтва, здоров’я, уміння виконувати нескладні творчі завдання.

І ступінь. Початкова школа.

Основні завдання початкової школи:

формування пізнавальних компетентностей: знань, вмінь, навичок на рівні, не нижчому від Державного стандарту, здатності виконувати творчі завдання, доводити правильність судження;

формування особистісних компетентностей: первинних психологічних знань про себе, володіння інформацією про певні відмінності в характері, особисті якості, самоконтроль, навички самооцінки;

формування самоосвітніх компетентностей: зацікавленості певним видом навчальної діяльності, вироблення умінь збирати та узагальнювати інформацію, інтересу до творчих завдань;

формування соціальних компетентностей: відчуття себе як частин колективу, вміння спілкуватися з друзями, знати правила культури поведінки, відповідального ставлення до своїх обов’язків;

формування здоров’язбережувальних компетентностей: володіння навичками особистої гігієни та самообслуговування, зацікавленості у регулярних заняттях фізичною культурою.

ІІ ступінь. Основна школа - школа самостійності та самоутвердження. Навчаються діти 11-15 років. Школа забезпечує створення оптимальних умов для розвитку здібностей дітей, формування у них методів наукового пізнання, евристичного мислення, підготовку їх до ранньої профілізації за рахунок використання варіативної складової навчального плану, введення курсів за вибором, факультативів.

- Формування загальнопредметної, соціальної, комунікативної, інформаційної, технологічної компетенції учнів на допрофесійному та базовому рівнях.

- Формування здатності аналізувати, формулювати, аналізувати й розв’язувати навчальні завдання, розвиток технології творчого пошуку: самостійне перенесення знань і вмінь у нові умови, бачення проблеми у знайомій ситуації, визначення нових функцій об’єкта, бачення альтернативи рішення, вміння комбінувати способи діяльності.

Основні завдання основної школи:

формування пізнавальних компетентностей: загально предметних та предметних компетентностей на рівні Державного стандарту, оволодіння технологіями критичного мислення, розв’язання проблемних завдань та нестандартних ситуацій, оволодіння культурними та духовними цінностями українського народу та світовими надбаннями;

формування особистісних компетентностей: уміння проаналізувати властивості свого характеру, порівнювати суб’єктивне й об’єктивне уявлення про себе; оволодіння здатністю самокритики та самореалізації;

формування соціальних компетентностей: здатності до вибору спецкурсів, факультативів, профілю подальшої освіти; вміння співпрацювати з різними людьми, брати відповідальність за індивідуальну та групову діяльність, володіння навичками етичної та правової поведінки;

формування самоосвітніх компетентностей: осмислення потреби в саморозвитку, готовності до постійного навчання, оволодіння прийомами та формами самоосвітньої діяльності; свідоме застосування знань в умовах швидких змін;

формування усвідомленого ставлення до свого життя і здоров’я; відмова від шкідливих звичок, усвідомлення престижності бути здоровим фізично і духовно, уміння діяти в екстремальних ситуаціях.

ІІІ ступінь. Старша школа - школа вибору і самовизначення, навчаються учні 16-17 років.

Завдання школи ІІІ ступеня – є засвоєння фундаментальних наук, розвиток спеціальних та практичних здібностей, забезпечення професійної орієнтації учнів, підготовка їх до вступу у вищі навчальні заклади.

Основні завдання старшої школи:

формування пізнавальних компетентностей: знань, умінь, навичок на рівні Державного стандарту, володіння технологіями розв’язання ситуативних та проблемних завдань, творчого проектування, виконання дослідницької роботи, знання культурних та духовних цінностей українського народу та світу;

формування особистісних компетентностей: здатності усвідомлювати власну унікальність і реально оцінювати себе, вироблення прагнення до особистісного самоврядування, здатності до самокритики та самореалізації;

формування соціальних компетентностей: орієнтації на успіх і життєву перспективу, свідомого професійного самовизначення, здатності до самостійного прийняття рішень, вміння працювати в команді; усувати конфлікти протидіяти соціальному тискові;

формування самоосвітніх компетентностей: здатності до саморегульованого набуття знань та вмінь; вільно орієнтуватися в різних джерелах інформації, аналізувати й контролювати власну діяльність, брати участь у дослідженнях, мати досвід написання наукових робіт;

компетентне ставлення до свого здоров’я: прагнення до фізичної досконалості, здорового способу життя, ставлення до здоров’я як найвищої цінності, володіння навичками першої медичної допомоги, знань дій у надзвичайних ситуаціях.

Зміст та організація навчального процесу

1. Заклад працює за навчальним планом, що складається на основі розроблених МОН України базових навчальних планів із конкретизацією допрофільного та профільного навчання.

Відповідно до навчальних планів школи педагогічні працівники самостійно добирають навчальні програми, підручники, затверджені МОН України, а також науково-методичну літературу, навчально-наочні посібники та обладнання, форми, методи і засоби навчання.

2. Педагогічні працівники можуть поєднувати навчально-виховну роботу з науково-методичною та експериментальною, використовуючи поряд із традиційними методами і формами організації навчальних занять інноваційні технології навчання.

3. У школі на всіх ступенях навчання забезпечується варіативність загальної середньої освіти з урахуванням інтересів і побажань учнів, їх батьків.

4. Навчально-виховний процес у школі здійснюється за денною формою навчання. Бажаючим надається право і створюються умови для індивідуального навчання, складання державної підсумкової атестації екстерном.

5. Загальноосвітня школа охоплює навчанням усіх учнів визначеного мікрорайону. Учні зараховуються згідно з наказом директора, що видається на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють.

6. До першого класу школи зараховуються діти 6-ти років, які досягли шкільної зрілості, що визначається за допомогою психодіагностичного обстеження психологом та педагогом згідно критеріїв, визначених Міністерством освіти та науки України.

7. Навчальний рік ділиться на семестри. Школа працює за 5-денним планом.

8. Щоденна кількість і послідовність навчальних занять визначається розкладом уроків, який складається відповідно до санітарно-гігієнічних вимог і затверджується директором школи.

9. Навчальний рік розпочинається у День знань – 1 вересня. Його тривалість обумовлюється часом виконання навчальних програм з усіх предметів.

10. Оцінювання навчальних досягнень учнів у школі здійснюється за такою системою:

- у першому класі, як правило, дається словесна характеристика;

- у другому класі за рішенням педагогічної ради та у наступних класах оцінювання навчальних досягннеь учнів проводиться за 12-бальною системою.

11. Державна підсумкова атестація проводиться тільки в 4, 9 і 11 класах.

12. Основними формами організації навчання є:

- традиційні уроки, проблемні уроки, уроки-лекції, семінари, практичні заняття, конференції, подорожі, виставки тощо;

- семінарські заняття, ділові ігри, брейн-ринги, індивідуальні заняття, заліки;

- профільні семінари, факультативи, курси за вибором.

13. Поглиблена допрофільна підготовка учнів забезпечується вивченням спецкурсів, факультативів, курсів за вибором, а також відвідуванням занять у гуртках, товариствах.

Кадрове забезпечення

Кадрове забезпечення здійснюється на основі штатного розкладу.

Педагогічна діяльність здійснюється на основі функціональних обов’язків, визначених у посадових інструкціях.

Учитель є соціальним працівником, що організовує творчу співпрацю з учнями як рівноправними особистостями.

Крім виконання соціального замовлення на надання обов’язкової середньої освіти, учитель має право на вияв творчої індивідуальності, на інноваційну діяльність у процесі власної педагогічної діяльності.

Рейтинг вчителів школи визначається шляхом аналізу результативності їх творчої діяльності та враховується при матеріальному стимулюванні педагогічних працівників.

Управлінська діяльність

1. Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:

- загальношкільна конференція;

- педагогічна рада;

- рада школи;

- адміністрація школи;

- атестаційна комісія;

- науково-методична рада;

- батьківський комітет;

- учнівське самоуправління;

- піклувальна рада.

2. Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, проектування, керування навчально-виховною діяльністю, моніторинг.

3. Річне планування здійснюється з використанням програмно-цільового підходу. План будується на основі підготовки інформаційної довідки про школу, проблемного аналізу стану справ згідно з Концепцією школи.

4. При складанні плану використовується структурування, постановка мети, визначення завдань, прогнозування результатів, складання алгоритму дій на кожному етапі. План підлягає експертизі в кінці року.

5. З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всіх підрозділів закладу, робота педагогів-новаторів в режимі самоконтролю, оволодіння технологією експертної діяльності.

Основними напрямами управлінської діяльності навчального закладу є:

концептульність управління, його інтенсифікація;

адаптивність управління;

психологізація управлінського менеджменту;

інформаційне забезпечення процесу управління;

дослідження динаміки розвитку навчального закладу з усіх напрямків діяльності на основі моніторингових процедур;

реалізація принципів особистісно зорієнтованого управління школою;

демократизація управління шляхом впровадження адаптивної моделі державно-громадського управління.

Така модель враховує місцеві особливості і специфіку регіону і школи, конкурентноздатність освітніх послуг, що надає заклад освіти, посилення взаємодії з батьками і громадськістю, більшу відкритість і демократизм, органічне поєднання засобів державного впливу з громадським управлінням. Розробка шкільного змісту освіти, управління стратегією розвитку школи, вже не є прерогативою командної «верхівки». Управління складною соціальною структурою, якою є сучасна школа, в сучасних умовах неможливе без участі батьків, учнів, громадськості.

Зокрема значно зросла роль колегіальних органів управління: Ради школи, Піклувальної та педагогічної ради, загальних зборів трудового колективу, батьківських зборів, учнівського самоврядування. Саме державно-громадське управління забезпечує перехід школи з режиму функціонування в режим розвитку.

Фінансово-господарська діяльність

Фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється на основі коштів Державного та місцевого бюджетів, що надходять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування закладу для забезпечення належних умов його життєдіяльності.

Джерелами позабюджетного фінансування закладу є добровільні благодійні внески батьків. Розподіл коштів добровільних батьківських внесків відбувається згідно з фактичним їх надходженням за погодженням із Піклувальною радою школи. Перевірку обігу благодійних батьківських внесків здійснює контрольно-ревізійна комісія Піклувальної ради, яка звітує перед батьківською громадою про витрати коштів за звітний період не менше трьох разів на рік.

Не використані в поточному навчальному році кошти не підлягають вилученню і використовуються в наступних звітних періодах.

Матеріально-технічне забезпечення умов реалізації Концепції розвитку закладу здійснюється шляхом:

- зміцнення матеріально-технічної бази;

- створення нових навчальних кабінетів;

- поповнення існуючих кабінетів навчально-наочними посібниками, довідковою, методичною, науково-популярною літературою;

- організації виготовлення саморобних навчальних посібників;

- придбання комп’ютерної техніки, технічних засобів навчання;

- поповнення бібліотечного фонду;

- придбання меблів, спецодягу;

- надання школою платних послуг.

Концептуальною основою побудови навчально-виховного процесу є положення:

- Навчаючись в школі, дитина не готується до життя, а сьогодні живе повноцінним життям, і його особисті проблеми настільки ж реальні і важливі для нього, як і особисті проблеми дорослих.

- Здатність зростати – важлива відмінність від дорослого, особистісне зростання дитини – найбільш важлива мета, розв’язанню якої мають сприяти дорослі.

- Розвиток людини відбувається через активну взаємодію з оточуючим середовищем, через власну розвиваючу діяльність.

- Навчально-виховний процес побудований з врахуванням природовідповідності.

- Середовище, в якому знаходяться діти, має сприяти їхньому розвитку.

- Надати дітям можливість випробовувати себе у різноманітних видах діяльності.

- В основі – ідея прав дитини, повага до її гідності. Дитина – суб’єкт навчально-виховного процесу.

- Школа забезпечує психологічну підтримку учню; учень – підтримку вчителю.

- Школа створює і вдосконалює умови, які дозволяють особистості стати суб’єктом власного розвитку, поглиблює форми спільної життєдіяльності всіх учасників навчально-виховного процесу з метою повного виявлення та розвитку їхньої індивідуальності.

Ми маємо на меті створити школу самовизначення особистості шляхом утвердження педагогічної системи особистісно-родинно-орієнтованого спрямування, з активним залученням сімей та громадськості, яка діятиме як навчальний центр для них. Освітній заклад забезпечить потреби кожного окремо члена цієї громадськості вчитися впродовж всього життя, саме тут реалізується філософія сприяння розкриття потенціалу особистості на всіх її рівнях.

Дитина має почувати себе впевнено, комфортно, мати право вибору вільно висловлювати думки, брати участь в управлінні школою, розуміти і поділяти шкільну філософію, наші професійні та моральні цінності, цілі та задачі, власну відповідальність за їх реалізацію.

Ми переходимо від школи, в якій дитину вчать і виховують, до школи, де вона вчиться, виховується, розвивається власними зусиллями за допомогою і підтримкою вчителів. Гуманістична педагогічна система школи має виробити на основі самовизначення вчителів і учнів, (у їх співпраці) індивідуальні шляхи і засоби освіти, спрямовані на самовдосконалення кожного.

Педагогічний колектив постійно має вдосконалювати технології побудови розвиваючого, навчаючого, виховуючого, оберігаючого середовища.

Школа має бути місцем, де можна послідовно моделювати суспільство, до якого ми хочемо підготувати нове покоління, забезпечити підготовку до життя в ринкових умовах.

У такому середовищі надається перевага виховання благородної людини, моральної, високодуховної.

Школа відмовляється від залишків авторитарної педагогіки, від віри у всесилля традиційних методів, а впроваджує інноваційні технології на основі педагогіки співробтництва


Кiлькiсть переглядiв: 229

Коментарi